Self-inflicted hang-over

Sorry guys! But feeling like writing in my native tongue for now! Or even both of them- that is Ukrainian and Russian or even in a combination of them!

Вчора знов трохи попила наливки залишеної мені моїм упертим і нечутливим до слабкостей інших товаришем. Окрім того ще й не виспалась вдосталь- прокинувшись частково від головного болю і відчуття важкості тіла, котре було ніби налите свинцем- знову ж таки від напівпримусового частування себе тим невдячним алкоголем- екстрактом із зелепух грецьких горіхів, настояним на звичайному спирті, невідомо якої якості.
Дуже рано вибралась на вулицю, вітаючи ранкове сонце, ще не ображене світом до глибини свого ядра, і пішла у новому керунку, як я це намагалась робити майже щодня- цього разу то була вулиця наступна до Крулевської (у голові від похмілля чорти варять своє зілля, що стирає пам'ять (:)- ну та, що в напрямку до Вроцлавської і проходячи в керунку до центру надибала поодиноку пекарню, що різнилась від інших, що належали до мереж. Зайшла всередину і як завжди- там окрім продавщиці із рум'яними щоками та родючими чреслами, стовбичів худющий та виморений чолов'яга, який мабуть надіявся покращити свій фізичний стан за рахунок або продуктів виставлених за прилавком, або напряму- через пухку і переповнену життям жіночку.
Купила булочку- що виявилась була із джемовою начинкою, а не шоколадною, як мені того хотілось.
Потім побалакавши трохи із продавцем користаних книг на лотку, купила у нього за 2 злоті "Щоденник Панича" Крашевського- пошарпану і засмальцьовану, усю просякнуту смородом цигарок невідомо якого віку- книгу було видано в 1957. Ще одна причина, яка змусила мене її у поспісі придбати- було те, що поміж сторінками у ній заховались частинки буття, що аж пульсували самодостатньою енергію, якою прагнули поділитись зі мною. Я зрозуміла, що купувала ці клаптики паперу, що загубились поміж світами і пропонували мені переховати їх у себе. Один об'єкт- то була гральна карта із обличчям веселого рум'янощокого Джокера, що дуже нагадав мені продавщицю із пекарні, а другим була якась вирізка церкви. Я ці предмети насичені особистою долею людини, яка їх там забула, роздивилась лише пізніше, коли майже докінчила книгу. Тепер вони насолоджуються взаємодією із моїм всесвітом, вільно і ритмічно дихаючи на моєму столі, поміж інших світів...
Existence, joy, bakery